Буферна ємність - теплоізольований бак з теплоносієм, який приймає надлишок тепла від котла та віддає його системі, коли котел уже не горить. У каталозі є понад чотири десятки позицій від Thermo Alliance, KHT, Altep, FADO, Termojet, з корисним об'ємом приблизно від трьохсот до двох тисяч літрів, у трьох виконаннях: без змійовика, з одним теплообмінником, з двома.
Головний споживач буфера - твердопаливні котли, бо саме вони не вміють гаснути за командою. Поряд із баком обов'язково стоять розширювальні баки, розведення контурів зручно робити через насосні групи, гарячу воду готують накопичувальні водонагрівачі, а для технічної води використовують накопичувальні баки.
Дровяний котел після закриття заслінки продовжує віддавати тепло ще довго, і якщо радіатори вже прогріті, теплоносій іде вгору за температурою. Буфер забирає цю залишкову енергію на себе. Саме тому EN 303-5 робить ємність розрахунковою величиною, а не побажанням: мінімальний об'єм за стандартом становить 300 літрів, а формула має вигляд 15 помножене на час догорання палива, на номінальну потужність, далі на дужку з одиниці мінус 0,3 від відношення теплового навантаження будівлі до мінімальної потужності котла.
Виробники переводять формулу в прості питомі цифри. Atmos рекомендує 55 літрів на кіловат потужності котла. Та сама величина названа нормативним мінімумом для котлів ручного завантаження потужністю до 500 кВт; для автоматичних котлів планка нижча, близько 25 літрів на кіловат, а німецький 1. BImSchV вимагає 20 літрів на кіловат. ETA формулює ще жорсткіше правило для порівняння: об'єм бака має бути щонайменше десятикратним до потужності котла, а оптимальним вважає п'ятнадцятикратний.
| Що помітно | Чому так виходить | Що робити |
|---|---|---|
| Котел закипає після закриття заслінки | немає куди подіти залишкове тепло палива | розрахувати об'єм бака за формулою EN 303-5 |
| Верх і низ бака майже однакові за температурою | струмінь із патрубка перемішує шари | бак із розподільними пластинами, подача зверху, зворот знизу |
| Бак швидко вистигає за ніч | тонка або нещільно прилегла ізоляція | утеплення від 55 мм поліуретану, у мінеральній ваті 100-120 мм |
| Повітряні пробки в контурі | повітровідвідник поставлений на самому баку | винести автоматичний відвідник у найвищу точку системи |
| Чотири малі баки гріють гірше за один великий | сумарна площа стінок більша за ту саму ємність | обрати один вертикальний бак потрібного об'єму |
| Гаряча вода з буфера має запах | бак системний і не призначений для питної води | ставити окремий бойлер або змійовик гарячої води |
Корисна робота буфера тримається на розшаруванні: тепле піднімається, холодне опускається, між ними формується тонкий перехідний шар, який Caleffi називає термокліном. Там само перелічено, що його руйнує: висока швидкість потоку в патрубку, підведення в центр об'єму замість краю, а ще горизонтальне розташування бака, бо в лежачій ємності шарам просто немає куди розійтися. Гарний термоклін тримає перепад понад двадцять вісім градусів між верхом і низом.
Геометрія впливає й на втрати. За розрахунком Caleffi чотири бака по 119 галонів втрачають тепло помітно більше, ніж один бак на 480 галонів тієї самої сумарної ємності, бо площа стінок у них разом набагато більша. Практичний висновок простий: за однакових літрів краще один високий бак, а не кілька малих.
Робочий тиск буферних баків здебільшого обмежений трьома барами, в окремих моделей чотирма, а максимальна температура становить 95 °C. Шість бар для буфера виробниками не підтверджені, тому цю цифру не варто переносити з документації бойлерів. Основні патрубки виконують різьбою G 6/4" або G 5/4", під датчики передбачені гільзи G 1/2", а в найнижчій точці ставлять злив.
Монтаж має дві вимоги, які часто пропускають. Бак потрібно заземлити, а повітровідвідник винести в найвищу точку системи, а не прикручувати до самої ємності. Розширювальний бак розраховують за власним стандартом EN 13831, який охоплює вироби на тиск від 0,5 до 30 бар із мембраною на температуру до 70 °C. Буферна ємність і розширювальний бак не замінюють один одного: перший накопичує тепло, другий компенсує зміну об'єму теплоносія.