Комплектуючі для ванн - деталі, які утримують чашу, закривають простір під нею, відводять воду, обладнують саме приміщення. Напрям великий. Понад 150 позицій охоплюють ніжки з панелями, карнизи, тримачі, полички, душові шланги. Матеріали охоплюють латунь, нержавіючу сталь, ABS-пластик, силумін, скло, а покриття - хром, чорний, білий, сатин.
Поряд із цими деталями беруть саму чашу: акрилові ванни або стальні ванни з групи ванни. Обв'язку закривають сифони для ванн і душових піддонів, а замість текстильної завіси ставлять штори на ванну.
Ravak формулює вимогу жорстко: акрилову чашу не можна наглухо замуровувати, несучим елементом є армоване дно, до якого прикручують регульовані ніжки, і гарантія скасовується, якщо ванну вбудували без них. Технологія теж описана по кроках: отвори сверлять Ø3 мм на глибину 10 мм з обмежувачем, виключно в армованій зоні дна, опорні балки притягують шурупами 5,5x16 мм. Висоту борта виставляють на 610 мм від підлоги з допуском ±5 мм, а у виконанні з фронтальною панеллю - 565-567 мм.
Одних ніжок мало. Kaldewei пише прямо, що ванну треба додатково закріпити настінними анкерами, причому в комплект підстілля вони не входять. У Ravak цю функцію виконують кліпси: розмітка на 55 мм нижче верхнього борта, отвори Ø8 мм, шурупи 4x40 мм, а перед остаточною посадкою в кліпсу закладають герметик. Між плиткою та бортом залишають 2-3 мм і заповнюють силіконом після монтажу.
| Деталь | Що робить | На що звернути увагу |
|---|---|---|
| Ніжки й опорні балки | тримають чашу та задають висоту борта | тип ванни; у стальної хомути надівають на вушка дна |
| Настінні анкери або кліпси | фіксують борт до стіни | до комплекту підстілля часто не входять |
| Фронтальна панель | закриває простір під чашею | прив'язка до моделі та до сторони встановлення |
| Ревізійний отвір у обшивці | дає доступ до сифона | у Ravak проєм 300x300 мм |
| Зливно-наливний гарнітур | відводить воду та страхує переливом | механізм керування та довжина переливної трубки |
| Карниз | тримає завісу | форма: пряма, кутова, П-подібна, чверть кола |
| Аксесуари | обладнують приміщення | спосіб кріплення: дюбель або клейова система |
Механізм керування зливом Alcadrain у своєму ж фільтрі зводить до трьох варіантів: click-clack, тросик Боудена, гумова пробка. Модель A55K має гідрозатвор Ø50 мм, витрату 51,6 л/хв, стійкість затвора до тиску 588 Па, термостійкість 95 °C; заявлена відповідність EN 274, а розрахована вона на чашу з випуском Ø52 мм. Є й виконання з наливом через перелив: вода набирається через переливний отвір, збоку стоїть штуцер G1/2" під уже змішану воду, а в чаші видно лише рукоятку керування. Довжина переливної трубки буває регульованою - у McAlpine від 330 до 580 мм за компресійного приєднання 1 1/2".
Карниз підбирають за геометрією приміщення. PHOS випускає прямі, кутові, П-подібні, напівкруглі виконання з радіусом гиба 30, 50, 55 см, а розпірні моделі мають діапазон затиску ±20 мм. Для кріплення без свердління частина виробників застосовує клейові системи. Виробник клею вказує межу: тримає до шести кілограмів залежно від системи, витримка перед навішуванням 12 годин, монтаж за температури від +5 до +40 °C. Там само перелічені поверхні, на яких клей не працює: поліетилен, поліпропілен, ПТФЕ, емалева фарба, обсипна штукатурка, шпалери.
GROHE описує PVD через порівняння з гальванікою: втричі вища твердість поверхні, десятикратна стійкість до царапин, шестиразова адгезія шару. База для цих кратностей у документі виробника не наведена, тому цифри коректно читати як заяву виробника. Там само стоїть важливе застереження: пошкодження поверхні та основи через неправильну обробку гарантія не покриває.
Заборони виробників конкретні. Hansgrohe не дозволяє засоби з соляною кислотою, форміковою кислотою, хлорним відбілювачем, оцтовою кислотою, а також абразивні матеріали та жорсткі губки; час витримки засобу обмежений десятьма хвилинами, після чистки поверхню промивають чистою водою. GROHE додає заборону на побутовий оцет і засоби від накипу, бо вони залишають поверхню тусклою та поцарапаною. Для PVD окремі виробники допускають розчин оцту чи лимонної кислоти у пропорції 50 на 50, проте забороняють залишати виріб у розчині на ніч. Тобто правильна відповідь не «оцет не можна ніколи», а «дивіться інструкцію конкретного виробу».